ОПОДАТКУВАННЯ ТОВАРІВ, ЩО ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ (ПЕРЕСИЛАЮТЬСЯ) У МІЖНАРОДНИХ ПОШТОВИХ ТА ЕКСПРЕС-ВІДПРАВЛЕННЯХ

ОПОДАТКУВАННЯ ТОВАРІВ, ЩО ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ (ПЕРЕСИЛАЮТЬСЯ) У МІЖНАРОДНИХ ПОШТОВИХ ТА ЕКСПРЕС-ВІДПРАВЛЕННЯХ

Життя не стоїть на місці. Це стосується і інформаційних технологій, і нашого з Вами відношення до них. Такий динамічний підхід до світосприйняття, на сьогодні, не дивує вже нікого. І якщо ще декілька років тому, мало хто знав, що таке Інтернет-магазин і як ним користуватися, то сьогодні, такі люди, замовляють в цих самих магазинах телефони, комп’ютери, камери, а деякі навіть одяг та продукти харчування. Враховуючи такий шалений попит, вітчизняні он-лайн продавці, досить часто безпідставно підвищують ціни на свої товари, що змушує нас з Вами, простих покупців, шукати вихід з такої ситуації. В більшості випадків, таким виходом є купівля товарів в іноземних Інтернет-магазинах. І якщо ще декілька місяців тому, такий варіант був найбільш оптимальним, то на сьогодні, варто замислитися та прорахувати всі можливі ризики здійснення такої покупки та її доставляння на територію України. Цим і займемося.

А ризики полягають в тому, що у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 27 березня 2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі – Закон), було внесено ряд змін до Податкового кодексу України та Митного кодексу України. Поряд з цим, на виконання вказаного Закону, Міністерством доходів і зборів України, було підготовлено Лист від 04 квітня 2014 № 7822/7/99-99-19-05-01-17 «Про митне оформлення товарів» (далі – Лист), який ми з Вами і розглянемо. В першу чергу, варто зазначити, що вказаний Лист був підготовлений з незрозумілим поспіхом. Адже, хоча Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» і набирав чинності з 01 квітня 2014 року, в нього, вже 10 квітня 2014 року було внесено зміни. А Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України» (який, серед іншого, стосувався і внесення змін щодо лімітів митної вартості товарів) був прийнятий 10 квітня 2014 року, а набрав чинності, взагалі 26 квітня 2014 року.

В свою чергу, почати хотілося б з того, що згаданим Законом, зокрема, було збільшено до 150 євро митну вартість товарів, операції з ввезення яких на митну територію України незалежно від обраного митного режиму не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість (пп. 196.1.16 п. 196.1. ст. 196 Податкового кодексу України). До внесення змін, не були об’єктом оподаткування податком на додану вартість операції грошовим еквівалентом до 100 євро. В той же час, було також зменшено з 300 до 150 євро митну вартість товарів операції з ввезення яких на митну територію України у несупроводжуваному багажі, у міжнародних поштових та міжнародних експрес-відправленнях не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість (пп. 196.1.17 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України). Наведене означає, що у випадку перевищення вказаних лімітів, операції будуть визнаватися такими, які потребують оподаткування податком на додану вартість.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, переміщенням товарів через митний кордон, регулюються не лише Податковим кодексом України, а й Митним кодексом та іншими законами України з питань оподаткування. Особливості оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях визначені ст. 234 Митного кодексу України.

Так, товари (за винятком підакцизних), що переміщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартість не перевищує еквівалент 150 євро, не є об'єктом оподаткування митними платежами. У разі перевищення еквівалента 150 євро сумарної фактурної вартості товарів, такі товари оподатковуються митом відповідно до Митного кодексу України та податком на додану вартість відповідно до Податкового кодексу України.

Фактичне дублювання наведених положень відбувається і в ст. 277 Митного кодексу України, де встановлено, що об'єктами оподаткування митом, зокрема, є товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами та товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України громадянами в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII Митного кодексу України.

Крім того, ст. 191 Податкового кодексу України встановлено особливості визначення бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі, та для товарів, що ввозяться на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі.

На сьогодні, вказана стаття цікавить нас тим, що відповідно до пп. 191.1.3. п. 191.1. ст. 191 Податкового кодексу України, при визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до ст. 39-1 Податкового кодексу України. Наведене положення цікаве і з огляду на нові правила визначення офіційного курсу валют Національним банком України. Отже, для цілей визначення податкових зобов’язань зі сплати митних платежів застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин дня подання митної декларації, а у разі, якщо митна декларація не подається, — дня визначення податкових зобов’язань.

Повертаючись до основного питання вказаного огляду, варто зазначити, що у разі якщо сумарна фактурна вартість товарів перевищує еквівалент 150 євро, їх оподаткування здійснюється таким чином: для підприємств (мито – за ставками, визначеними Законом України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року № 584-VII; податок на додану вартість – за ставкою 20% відповідно до Податкового кодексу України), для громадян (мито – 10% від сумарної фактурної вартості товарів до 10000 євро (Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку справляння митних платежів при ввезенні на митну територію України товарів громадянами» від 22 травня 2012 № 581); податок на додану вартість – за ставкою 20% відповідно до Податкового кодексу України).

Аналізуючи наведені ставки податків та зборів, не можна не відзначити наявність певних колізійних моментів. Так, у п. 2.3. Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку справляння митних платежів при ввезенні на митну територію України товарів громадянами» від 22 травня 2012 № 581 (далі – Наказ) зазначається, що у разі надходження на адреси громадян товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 300 євро, митні платежі не нараховуються, а у разі надходження на адреси громадян товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 10000 євро, за оглядовим розписом М 15, митною декларацією М 16, квитанцією МД-1 відповідно нараховується ввізне мито за ставкою в розмірі 10 відсотків сумарної фактурної вартості товарів та податок на додану вартість. При цьому базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 300 євро. Наведені положення Наказу повністю суперечать нормам чинного Податкового та Митного кодексів України, в яких ліміт сумарної фактурної вартості аналогічних товарів для цілей оподаткування (сплати митних платежів) встановлюється на рівні 150 євро.

Кучерявенко М.П., Смичок Є.М.