Добровільність сплати або ж звільнення від сплати окремих податків та зборів під час воєнного стану

Добровільність сплати або ж звільнення від сплати окремих податків та зборів під час воєнного стану

На період дії воєнного стану сплата єдиного податку для ФОП першої та другої групи є добровільною. Такого роду правило означає, що навіть якщо відповідні ФОП акумулюють доходи від проваджуваної діяльності, то питання сплати єдиного податку залишається на їх розсуд. Однак, такого роду новела не стосується ФОП, які є платниками єдиного податку третьої групи. Вони і надалі несуть обов’язок зі сплати єдиного податку у розмірі 5 відсотків доходу (якщо вони не перейшли на спеціальну спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку у розмірі 2 відсотки).

Від сплати цілої низки податків платники були взагалі звільнені. Зокрема мова йде про плату за землю та податок на нерухоме майно (якщо відповідні об’єкти нерухомості розміщені на територіях де ведуться/велися бойові дії).

Якщо суб’єкт господарювання обрав спеціальну спрощену систему оподаткування, що діє на період воєнного стану, то тоді він звільняється від сплати ПДВ за всіма операціями на території України. Також ціла низка платників податків (не тільки так звані «спрощенці») були звільнені від сплати ПДВ, мита та акцизного податку при імпортних операціях.

Все це свідчить про суттєву лібералізацію системи оподаткування України, що переслідує низку цілей: 1) забезпечити реалізацію прав та інтересів платників податків, які прямо чи опосередковано постраждали від факту агресії російської федерації; 2) стимулювати пожвавлення ділової активності у період воєнного стану; 3) створити умови для підвищення інвестиційної привабливості України у поточній ситуації.

При цьому ми повинні чітко усвідомлювати, що всі новели податкового законодавства мають одну наскрізну рису – темпорально-визначену у часі дію. Така тимчасовість має чітку прив’язку до періоду воєнного стану. Однак, важливо щоб ті лібералізаційні нормативні положення, що вже набули чинності не були змінені протягом періоду на який вони і були встановлені. Так, відповідні зміни були внесенні з об’єктивним порушенням принципу стабільності, проте після того як вони вже були запроваджені, то скасовувати їх чи трансформувати у бік фіскалізації не є допустимим, адже тоді презумпція правомірності рішень платника податків буде чітко стояти на захисті прав та інтересів платника податків.