Фізична особа підприємець з ознакою незалежної професійної діяльністі

Податкова

Фізична особа підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності… Що це таке, та чи спростила законодавча норматворчість застосування такого гібридного суб’єкта у сфері упорядкування податкових відносин?

Податковий кодекс України завжди передбачав два фактично взаємовиключних різновидів самозайнятих осіб: фізичні особи підприємці та особи, які проводять незалежну професійну діяльність.  Чому взаємовиключні? Тому що саме поняття незалежна професійна діяльність містила (і містить) одну із ключових умов детермінації особи, як такої, що проводить незалежну професійну діяльність за умовою, що така особа ні є фізичною особою підприємцем. Проте на підзаконному рівні було закріплено суб’єкта, який фактично являв собою гібрид ФОПа та особи, що проводить незалежну професійну діяльність – фізична особа підприємець з ознакою проводження незалежної професійної діяльності. В цій ситуації для того, щоб якось розв’язати гібридну проблему щодо визначення суб’єктного складу, законодавець ще більш поглибив проблему, коли вирішив узаконити та закріпити на нормативному рівні такого учасника податкових відносин. В якості його у нас стало фігурувати фізична особа підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

На сьогоднішній день, при визначенні поняття незалежна професійна діяльність так й залишилась ключова умова – визначення особи як такої, що проводить незалежну професійну діяльність за умовою, що така особа ні є фізичною особою підприємцем. Водночас, в дужках, законодавець залишає виключення – «за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65 -9  ст. 65  цього Кодексу»,  де йдеться про те що, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець, та при цьому така особа провадить професійну діяльність, вона обліковується у контролюючих органах як фізична особа підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Декілька зауважень. По-перше, нормотворець свідомо, фактично, вносить певний антагонізм до 14ї статті визначення понять Податкового Кодексу, коли  спочатку говорить про те, що особа, яка проводить незалежну професійну діяльність не повинна бути ФОПом, а потім в дужках робить прямо протилежне виключення. Тобто нормотворча логіка тут відсутня. По-друге, незрозуміло якого суб’єкта на думку законодавця реєструють саме як підприємця. Фізичні особи реалізують своє право на підприємницьку діяльність у формі ФОПа, це визначає не тільки Податковий кодекс, а Цивільний кодекс України (5а глава «Фізична особа підприємець»), такого ж загального суб’єкта як «підприємець» чинне податкове законодавство взагалі не знає.

Сумно, що ось така неузгоджена конструкція застосовується не лише у Податковому кодексі України, та й у Законі про збір та облік єдиного податкового внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (стаття 5а цього Закону). Таким чином, це непорозуміння, це не просто, редакційні негаразди, це підстава для колізій, це підстава яка породжує певні проблеми  та труднощі при вирішенні тих чи інших спорів, які стосуються таким чином визначених суб’єктів, судами.