Індикатори, що стосуються фінансових операцій: фінмоніторинг враховує специфіку проваджуваних вами операцій

индикаторы подозрительности финансовых операций

В продовження вже попередньо початої дискусії з приводу критеріїв шляхом застосування яких суб’єкти фінансового моніторингу виявляють підозрілі операції, потрібно звернути увагу ще на одну групу індикаторів підозрілості операцій – специфіка самих фінансових операцій здійснюваних клієнтом. Загалом потрібно зазначити, що дана група критеріїв підозрілості операцій є найбільш масштабною, оскільки нараховує аж цілих 43 окремих індикаторів (низка із них мають власні підкритерії). В силу значної кількості таких критеріїв проаналізуємо тільки окремі із них. При цьому зосередимося на наочній ілюстрації таких індикаторів в рамках взаємовідносин “банк-клієнт”.

Індикатори підозрілості фінансових операцій

1. Тривалий час спостерігається аналогічна тенденція щодо обсягу дебетових та кредитових фінансових операцій за рахунком клієнта протягом одного дня.

Коментар: мова йде про незвично швидке проходження коштів через рахунок, тобто незначне сальдо на початок та кінець дня та великі щоденні обороти коштів за рахунком клієнта. Фактично, мова йде про своєрідні “транзитні рахунки”.

2. Проведення декількох фінансових операцій клієнтом протягом одного дня в одному відділенні, але з очевидною спробою обслуговуватися у різних працівників банку (клієнтського менеджера або касира).

Коментар: надзвичайно оцінний критерій, який тісно пов’язаний з біхевіористичними (поведінковими) індикаторами. Наскільки чітко можна простежити “очевидну спробу” – незрозуміло. В той же самий час, можна припустити, що скоріш за все, об’єктивною ознакою наявності даного критерію бути необґрунтоване бажання уникати обслуговування в одних і тих самих працівників банка протягом дня. Однак, тоді виникає цілком закономірне питання: а як же тоді бути з поведінковим критерієм підозрілості операції, який полягає у намаганні клієнта обслуговуватися в одного і того самого працівника банку? Тут, певною мірою, можуть виникнути питання.

3. Фінансові операції не є характерними для звичайної діяльності клієнта, а надані пояснення не є аргументованими.

Коментар: в цьому випадку, мова може йти про раптову, підвищену ділову активність клієнта, який немає необхідної освіти/професійного досвіду і починає акумулювати значні суми коштів на своїх рахунках за нібито надані ним послуги/виконані роботи. Подібним за своїм змістом є критерій який вказує на настання значних змін в обсягах фінансових операцій, що здійснюються за рахунками клієнта.

4. Регулярне отримання коштів з-за кордону та/або переказ коштів за кордон, якщо мета таких переказів є неочевидною або сукупність таких фінансових операцій мати незвичний характер.

Коментар: критерій з підвищеною мірою оцінного характеру, адже важко судити про очевидність мети переказів.

5. Здається, що відправник переказу не знає одержувача, якому надсилає переказ, або отримувач не знає відправника переказу.

Коментар: також підвищеної міри оцінний критерій, адже не зовсім зрозуміло як надати більшої об’єктивності такій категорії як “здається”?

6. Платежі клієнта – суб’єкта господарювання в призначеннях зазвичай не містять зрозумілої та чіткої мети.

Коментар: відповідний індикатор ризиковості фінансової операції є наявним зокрема в тому випадку, коли платежі між суб’єктами господарювання зазвичай містять лише посилання на номери контрактів або рахунків-фактур, не зазначаючи вид товару чи послуги. Тобто, для його уникнення клієнтам банків доцільно конкретизувати призначення платежу.

7. Суб’єкт господарювання отримує велику кількість платежів на свій рахунок від систем, що забезпечують проведення онлайн-платежів, за умови відсутності діяльності, пов’язаної із інтернет-торгівлею.

Коментар: даний індикатор вказує на невідповідність характеру проваджуваної клієнтом банку діяльності та способами розрахунків з ним його безпосередніми контрагентами.

8. Проведення фінансових операцій на значні суми за особистим рахунком фізичної особи, якщо їх характер є притаманним комерційній діяльності.

Коментар: даний індикатор є найбільш актуальним для несумлінних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без належної реєстрації. Як правило, мова йде саме про p2p платежі, коли  фактично відбувається розрахунок за надані послуги/виконані роботи, однак все маскується під звичайний переказ між рахунками фізичних осіб, які, до речі, також не можуть мати безпідставний характер, адже здійснюються з конкретною метою (повернення боргу, подарунок тощо). Аналізуючи кейс ПриватБанку, що пов’язаний з обмеженням p2p платежів за рахунками фізичних осіб обсягом до 100 на місяць, можемо прогнозувати підвищення жорсткості нормативного регулювання у цій сфері.

Отже, якщо певною мірою узагальнити всі вище зазначені критерії ризиковості фінансових операцій, то їх можна умовно підрозділити на ті, що стосуються операцій з нерезидентом, комерційних торговельних операцій, специфіки руху коштів за рахунками клієнта тощо. При цьому ми повинні констатувати, в переважній більшості індикаторів, менший рівень оцінності у порівнянні з поведінковими критеріями підозрілості операцій.