Обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність платника податків

Податковий Кодекс України

Нормативна формалізація в Податковому кодексі України концепції вини вимагає послідовної формалізації всіх її елементів. Наскільки дискусійним не було б саме питання закріплення концепції вини у податковому законодавстві, після такої формалізації ми вже повинні звертати увагу на послідовність нормативного оформлення відповідної концепції. В рамках даної аналітики хотілося б розглянути проблему законодавчого закріплення пом’якшуючих та обтяжуючих обставин фінансової відповідальності.

Так, відповідно до пп. 4 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі якщо податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами документальної перевірки та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно додатково до інформації, наведеної у пункті 58.1.1 цієї статті, повинно містити:

 “…інформацію щодо наявності обставин, які відповідно до цього Кодексу пом’якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності”.

У Податковому кодексі України отримав свою формалізацію тільки перелік обставин, що звільняють від фінансової відповідальності (п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України) (невичерпний перелік, адже наявне відсилання до інших положень Податкового кодексу України або Митного кодексу України) та перелік обставин, що пом’якшують відповідальність (ст. 112.1 Податкового кодексу України) (невичерпний перелік, що надає право абсолютної дискреції контролюючому органу).

Виникає цілком закономірне питання: чому п. 1121.2 Податкового кодексу України надає право “вигадувати” пом’якшуючі обставини тільки контролюючому органу? Чому суд цього також робити не може, а тільки контролюючий орган? Що ж стосується обставин, які обтяжують фінансову відповідальність, то вони свого закріплення в Податковому кодексі України взагалі не отримали. Відповідно, дивним виглядає положення пп. 4 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України в якому мова йде про такі обтяжуючі обставини, які в силу відсутності їх нормативного закріплення не мають жодного юридичного сенсу. Виходить, що в частині обтяжуючих обставин, відповідна норма Податкового кодексу України (пп. 4 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України) є мертвою.

Так, безумовно, окремі склади податкових правопорушень містять обтяжуючі обставини (наприклад, вчинення правопорушення повторно), однак для таких складів податкових правопорушень обтяжуюча обставина є обов’язковим елементом самого складу правопорушення (за таких умов фактично обтяжуюча обставина не може розглядатися як така, що обтяжує відповідальність особи, так як на такій обтяжуючій обставині і грунтується власне сама основа юридичної відповідальності особи). Відповідно, додаткового обтяження така обставина не обумовлює. Наприклад, у КК України та КУпАП також є окремі склади злочинів/адміністративних правопорушень, які інтегрують в собі обтяжуючі обставини, при цьому є у відповідних кодексах і окремі статті, які містять окремо виведену систему обставин, що обтяжують відповідальність особи: 1) для КК України ст. 67 “Обставини, які обтяжують покарання”; 2) для КУпАП ст. 35 “Обставини, що обтяжують  відповідальність за адміністративне правопорушення”. З логіки положень пп. 4 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України вбачається, що така система обставин повинна була б окремо закріплюватися і в Податковому кодексі України.