Воєнний стан та зміни до податкового законодавства. Ключові зміни до механізму податкового адміністрування

Податкова

Ми часто чуємо, що податкове законодавство повинно характеризуватися підвищеною мірою стабільності. Не випадково в ст. 4 Податкового кодексу України одним із основних принципів податкового законодавства є принцип стабільності. В той же самий час, не можна стверджувати, що податкове законодавство в жодному випадку не повинно оперативно реагувати на об’єктивні суспільно-політичні та соціально-економічні виклики і трансформації. Агресія російської федерації, що розпочалося ще у 2014 році, а з 24 лютого 2022 року набула форми широкомасштабної загарбницької війни проти України, ставить нові виклики чи не перед усіма галузями права. Не стало виключенням і податкове право, яке з 24 лютого 2022 року зазнало низки хоча і тимчасових, однак знакових трансформацій. Розглянемо деякі з них.

 

Низка знакових зміни до механізму податкового адміністрування була запроваджена Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 р. Основні зміни до податкового законодавства, запроваджувані вище зазначеним Законом, можна умовно згрупувати наступним чином: а) зміни, що стосуються виконання податкового обов’язку; б) зміни, що мають відношення до перевірок платника податків; в) зміни, що стосуються обчислення податково-правових строків.

Процедури виконання податкового обов’язку (дотримання строків сплати податків та зборів; подання звітності) у зв’язку із введенням воєнного стану зазнали суттєвих темпорально-обумовлених трансформацій. Так, податковим законодавством передбачається можливість відстрочення виконання податкового обов’язку із сплати податків та зборів/подання звітності, а саме: а) базовий строк відстрочення – необхідність виконання таких обов’язків протягом 3-ох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (пп. 69.1. п. 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” ПК України); б) продовжений строк відстрочення виконання податкового обов’язку (для платників, що не можуть вчасно виконати свій податковий обов’язок у зв’язку із безпосередньою участю у воєнних діях) – необхідність виконання таких обов’язків протягом 1-го місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків (пп. 69.3. п. 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення”  ПК України). На перший погляд може здатися, що базовий строк є більш тривалим, однак це не зовсім так. Перший строк має чітку темпоральну прив’язку до моменту припинення/скасування воєнного стану в Україні. Що ж стосується строку передбаченого пп. 69.3. то він має чітку прив’язку до оціночних обставин «з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків» (мова йде про обставини, які пов’язані з безпосередньою участю у воєнних діях). Тобто, наприклад, якщо конкретний ФОП брав участь у воєнних діях і зазнав поранення, то він повинен виконати свій податковий обов’язок не після 3-ох місяців з моменту припинення/скасування воєнного стану, а після 1-го місяця з моменту повної реабілітації бійця. В даному випадку така оціночна «точка відліку» більш пільгового строку має своїм завданням забезпечити інтереси в першу чергу платника податків. При цьому виникає цілком закономірне питання: а що робити в тому випадку, якщо більш пільговий строк, що передбачений пп. 69.3., з об’єктивних причин закінчиться раніше ніж строк передбачений пп. 69.1 (3-ох місячний строк)? На наше переконання така ситуація повинна вирішуватися на основі принципу-презумпції правомірності рішень платника податків. Відповідно, до платника податків повинен застосовуватися той строк, що є найбільш оптимальним для забезпечення інтересів саме платника податків.

Новели податкового законодавства також передбачають наступне правило: «Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються» (п. 69.2. п. 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення”  ПК України). Цікавим є той аспект, що законодавець вдруге позначив перевірки платника податків, як «податкові перевірки». Податковий кодекс України завжди оперував термінами/терміносполуками «перевірки», «перевірки платника податків», проте завжди на законодавчому рівні уникали застосування терміносполуки «податкова перевірка». Вперше формулювання «податкова перевірка» було застосовано в новому інституті одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб. Відповідно, у вище зазначеному Законі, вдруге відбулося позначення перевірок платників податків як «податкових перевірок». Фактично, це термінологічна новела вказує на своєрідний нормотворчий «стиль» поточного скликання Верховної Ради України.

В силу об’єктивних обставин цілком логічним вбачаються положення про те, що на період воєнного стану зупиняється перебіг податково-правових строків (п. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення”  ПК України). Важливо, що перебіг строків зупиняється як по відношенню до платника податків, так і в аспекті реалізації своїх повноважень контролюючими органами. Відповідно, якщо платник податків направить запит про надання йому індивідуальної податкової консультації, то є висока міра імовірності, що така консультація не буде надана платнику у строки визначені ст. 52 Податкового кодексу України. Таким чином ми повинні резюмувати, що відповідне положення направлене як на забезпечення прав та інтересів платника податків, так і на реалізацію публічно-владного інтересу.